Планування уроків з хімії у 8 класі
(2год. на тиждень)
№
з п
|
К-ть годин
|
Зміст навчального матеріалу
|
Державні вимоги до рівня
загальноосвітньої
підготовки учнів
|
Дата
| |
1
2
|
2
|
Повторення основних питань курсу хімії 7 класу. Найважливіші поняття хімії.
|
Учень:
знає не менш 20 символів хімічних елементів, закон збереження мас речовин;
дотримується правил техніки безпеки під час роботи в хімічному кабінеті;
обчислює масову частку елемента за формулою речовини.
| ||
8
|
Тема 1. Кількість речовини. Розрахунки за хімічними формулами
| ||||
3
|
Кількість речовини. Моль — одиниця кількості речовини. Число Авогадро.
|
Учень:
називає одиницю вимірювання кількості речовини, молярний об’єм газів за нормальних умов, число Авогадро;
пояснює сутність фізичної величини кількість речовини;
| |||
4
|
Обчислення числа атомів (молекул) у певній кількості речовини.
|
Учень:
обчислює число атомів (молекул) у певній кількості речовини
| |||
5
|
Молярна маса. Обчислення за хімічною формулою молярної маси, маси і кількості речовини.
|
Учень:
обчислює молярну масу, масу і кількість речовини,
| |||
6
|
Молярний об’єм газів
|
Учень:
називає молярний об’єм газів за нормальних умов;
встановлює взаємозв’язок між фізичними величинами (масою, молярною масою, об’ємом, кількістю речовини);
обчислює об’єм газу за нормальних умов
| |||
7
|
Відносна густина газів. Розрахунки за хімічними формулами.
|
Учень:
обчислює відносну густину газу.
| |||
8
9
|
Розв’язування розрахункових задач
|
Учень:
має сформовані вміння і навички з теми на певному рівні
| |||
10
|
Тематичне оцінювання
| ||||
25
|
Тема 2. Основні класи неорганічних сполук
| ||||
11
|
Оксиди, їх склад, назви.
|
Учень:
описує поширеність представників оксидів у природі;
називає оксиди за сучасною науковою українською номенклатурою;
наводить приклади основних і кислотних оксидів;
складає формули оксидів;
встановлює генетичний зв’язок між простими і складними речовинами;
| |||
12
|
Кислоти,їх склад, назви.
|
Учень:
описує поширеність представників кислот у природі;
називає кислоти за сучасною науковою українською номенклатурою;
наводить приклади оксигеновмісних і безоксигенових, одно-, дво-, триосновних кислот;
складає формули кислот;
| |||
13
|
Солі (середні), їх склад, назви.
|
Учень:
описує поширеність представників солей у природі;
називає солі за сучасною науковою українською номенклатурою;
наводить приклади солей;
складає формули солей;
| |||
14
|
Основи, їх склад, назви.
|
Учень:
описує поширеність представників основ у природі;
називає основи за сучасною науковою українською номенклатурою;
наводить приклади розчинних і нерозчинних основ;
складає формули основ;
| |||
15
|
Фізичні та хімічні властивості оксидів: взаємодія з водою, кислотами, лугами іншими оксидами. Класифiкація оксидів.
|
Учень:
характеризує фізичні та хімічні властивості оксидів;
складає відповідні рівняння реакцій;
| |||
16
|
Оксиди в природі. Використання оксидів.
|
Учень:
обґрунтовує залежність між складом, властивостями та застосуванням оксидів;
| |||
17
18
|
Розрахунки за хімічними рівняннями маси, об’єму, кількості речовини реагентів та продуктів реакцій.
|
Учень:
обчислює за рівняннями хiмічних реакцій масу, кількість речовини та об’єм газу (н. у.) за відомою масою, кількістю речовини одного з реагентів чи продуктів реакції;
| |||
19
20
|
Фізичні та хімічні властивості кислот: дія на індикатори, взаємодія з металами, основними оксидами та основами, солями. Класифiкація кислот. Поняття про ряд активності металів. Реакції заміщення й обміну. Заходи безпеки під час роботи з кислотами.
|
Учень:
називає деякі індикатори;
характеризує фізичні та хімічні властивості кислот;
складає відповідні рівняння реакцій;
розпізнає дослідним шляхом кислоти і луги за допомогою індикаторів;
прогнозує перебіг хімічних реакцій солей та кислот з металами, використовуючи ряд активності;
дотримується запобіжних заходів під час роботи з кислотами.
| |||
21
|
Використання кислот. Розв’язування розрахункових задач.
|
Учень:
обґрунтовує залежність між складом, властивостями та застосуванням кислот;
| |||
22
|
Контроль знань з теми «Оксиди. Кислоти»
| ||||
23
|
Фізичні властивості основ. Класифікація основ. Хімічні властивості лугів: дія на індикатори, взаємодія з кислотами, кислотними оксидами, солями. Реакція нейтралізації.
|
Учень:
характеризує фізичні та хімічні властивості основ;
складає відповідні рівняння реакцій;
розпізнає дослідним шляхом луги за допомогою індикаторів;
дотримується запобіжних заходів під час роботи з лугами.
| |||
24
|
Розкладання нерозчинних основ під час нагрiвання. Заходи безпеки під час роботи з лугами. Використання основ.
|
Учень:
обґрунтовує залежність між складом, властивостями та застосуванням основ;
| |||
25
|
Поняття про амфотерні гідроксиди.
| ||||
26
|
Фізичні та хімічні властивості середніх солей: взаємодія з металами, кислотами, лугами, іншими солями.
|
Учень:
характеризує фізичні та хімічні властивості солей;
складає відповідні рівняння реакцій;
| |||
27
|
Поширення солей у природі та їхнє практичне значення.
|
Учень:
пояснює поширення солей у природі;
обґрунтовує практичне значення солей у сільському господарстві, техніці, медицині, побуті, промисловості.
| |||
28
|
Розв’язування розрахункових задач.
|
Учень:
має сформовані вміння і навички з теми на певному рівні
| |||
29
|
Практична робота № 1
Дослідження властивостей основних класів неорганічних сполук.
|
Учень:
знає властивості основних класів неорганічних сполук;
проводить досліди з дотриманням правил техніки безпеки;
формулює висновки;
складає план експерименту, проводить його, робить висновки;
| |||
30
31
|
Генетичні зв’язки між класами неорганічних сполук.
|
Учень:
встановлює генетичний зв’язок між простими і складними речовинами, класами неорганічних сполук;
| |||
32
|
Загальні способи добування оксидів, кислот, основ, солей.
|
Учень:
знає способи добування оксидів, кислот, основ, солей;
складає рівняння відповідних реакцій
| |||
33
|
Значення експериментального методу в хімії.
|
Учень:
висловлює судження про значення хімічного експерименту як джерела знань, про вплив речовин на навколишнє середовище і здоров’я людини;
складає план експерименту, проводить його, робить висновки;
| |||
34
|
Практична робота № 2
Розв’язування експериментальних задач.
|
Учень:
розв’язує експериментальні задачі;
| |||
35
|
Узагальнюючий урок з теми «Основні класи неорганічних сполук»
|
Учень:
знає фізичні і хімічні властивості представників основних класів неорганічних сполук;
уміє розв’язувати розрахункові задачі
| |||
36
|
Тематичне оцінювання
| ||||
15
|
Тема 3. Періодичний закон і перiодична система хiмічних елементів Д. І. Менделєєва. Будова атома
| ||||
37
|
Історичні відомості про спроби класифiкації хiмічних елементів. Поняття про лужні, інертні елементи, галогени.
|
Учень:
характеризує сутність прийому класифікації та його роль у науці;
наводить приклади лужних, інертних елементів, галогенів;
| |||
38
|
Періодичний закон та періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва.
|
Учень:
формулює визначення періодичного закону;
описує структуру періодичної системи;
характеризує сутність закону як форми вираження наукових знань про природу;
обґрунтовує фізичну суть періодичного закону;
| |||
39
|
Будова атома: ядро і електронна оболонка. Склад атомних ядер (протони і нейтрони). Протонне число. Нуклонне число.
|
Учень:
характеризує будову атомів
формулює визначення періодичного закону;
| |||
40
|
Сучасне формулювання періодичного закону. Ізотопи (стабільні та радіоактивні).
|
Учень:
наводить приклади стабільних та радіоактивних нуклідів;
усвідомлює значення та небезпеку радіонуклідів.
| |||
41
42
|
Будова електронних оболонок атомів хiмічних елементів. Поняття про радіус атома. Стан електронів у атомі. Енергетичні рівні та підрівнів. Структура періодичної системи.
|
Учень:
характеризує стан електронів у атомах; будову атомів (№ 1—20) і розподіл електронів у них;
складає електронні та графічні електронні формули атомів;
| |||
43
|
Взаємозв’язок між розмiщенням елементів у перiодичній системі та властивостями хімічних елементів, простих речовин, сполук елементів з Гідрогеном та Оксигеном.
|
Учень:
пояснює закономірності періодичної системи, залежність властивостей елементів та їхніх сполук від електронної структури атомів;
| |||
44
45
|
Характеристика хiмічних елементів малих періодів за їх місцем у періодичній системі та будовою атома.
|
Учень:
характеризує елемент за його положенням у періодичній системі;
аналізує інформацію, закладену в періодичній системі, та використовує її для характеристики хiмічного елемента;
| |||
46
|
Значення періодичного закону. Життя і наукова дiяльність Д. І. Менделєєва.
|
Учень:
оцінює значення періодичного закону;
| |||
47
48
|
Розв’язування здач
|
Учень:
розв’язує задачі і вправи з використанням знань про будову періодичної системи хімічних елементів
| |||
49
|
Узагальнюючий урок з теми «Періодичний закон і перiодична система хiмічних елементів Д. І. Менделєєва. Будова атома
|
Учень:
показує максимальні знання з теми
| |||
50
|
Тематичне оцінювання
| ||||
10
|
Тема 4. Хімічний зв’язок і будова речовини
| ||||
51
|
Електронна природа хiмічного зв’язку. Поняття про електронегативність елементів.
|
Учень:
обґрунтовує електронну природу хімічних зв’язків;
| |||
52
|
Йонний зв’язок.
|
Учень:
пояснює утворення йонного, зв’язку;
наводить приклади сполук із йонним хімічним зв’язком;
характеризує особливості йонного зв’язку;
| |||
53
|
Ковалентний зв’язок, його види — полярний і неполярний. Утворення ковалентного неполярного зв’язку.
|
Учень:
пояснює утворення ковалентного неполярного, зв’язку;
наводить приклади сполук із ковалентним неполярним хімічним зв’язком;
характеризує особливості ковалентного та зв’язку;
| |||
54
55
|
Утворення ковалентного полярного зв’язку. Електронні формули молекул речовин.
|
Учень:
пояснює утворення ковалентного полярного зв’язку;
наводить приклади сполук із ковалентним полярним хімічним зв’язком;
визначає вид хімічного зв’язку в типових випадках;
| |||
56
|
Кристалічні ґратки. Атомні, молекулярні та йонні кристали. Залежність фiзичних властивостей речовин від типів кристалічних ґраток.
|
Учень:
прогнозує властивості речовин залежно від виду хімічного зв’язку і типу кристалічної ґратки.
| |||
57
|
Ступінь окиснення. Визначення ступеня окиснення атома елемента за хімічною формулою сполуки.
|
Учень:
визначає ступені окиснення атомів елементів у сполуках за їх формулами;
| |||
58
|
Складання формули сполуки за відомими ступенями окиснення атомів елементів.
|
Учень:
складає бінарні формули речовин за ступенями окиснення атомів елементів;
використовує поняття електронегативності при складанні хiмічних формул;
| |||
59
|
Тренувальні вправи
|
Учень:
визначає ступені окиснення атомів елементів у сполуках за їх формулами, вид хімічного звязку
| |||
60
|
Узагальнення знань з теми
|
Учень:
визначає ступені окиснення атомів елементів у сполуках за їх формулами;
| |||
61
|
Тематичне оцінювання
| ||||
62
63
|
Корекція знань учнів з теми
|
Учень:
коригує знання з теми
| |||
64-
66
|
Повторення навчального матеріалу за
8 клас
| ||||
67-69
|
Екскурсія
| ||||
70
|
Підсумковий урок
| ||||
