Планування уроків з хімії у 8 класі

(2год. на тиждень)

№ з п	К-ть годин	Зміст навчального матеріалу	Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів	Дата
1 2	2	Повторення основних питань курсу хімії 7 класу. Найважливіші поняття хімії.	Учень: знає не менш 20 символів хімічних елементів, закон збереження мас речовин; дотримується правил техніки безпеки під час роботи в хімічному кабінеті; обчислює масову частку елемента за формулою речовини.
	8	Тема 1. Кількість речовини. Розрахунки за хімічними формулами
3		Кількість речовини. Моль — одиниця кількості речовини. Число Авогадро.	Учень: називає одиницю вимірювання кількості речовини, молярний об’єм газів за нормальних умов, число Авогадро; пояснює сутність фізичної величини кількість речовини;
4		Обчислення числа атомів (молекул) у певній кількості речовини.	Учень: обчислює  число атомів (молекул) у певній кількості речовини
5		Молярна маса. Обчислення за хімічною формулою молярної маси, маси і кількості речовини.	Учень: обчислює молярну масу, масу і кількість речовини,
6		Молярний об’єм газів	Учень: називає молярний об’єм газів за нормальних умов; встановлює взаємозв’язок між фізичними величинами (масою, молярною масою, об’ємом, кількістю речовини); обчислює об’єм газу за нормальних умов
7		Відносна густина газів.  Розрахунки за хімічними формулами.	Учень: обчислює відносну густину газу.
8 9		Розв’язування розрахункових задач	Учень: має сформовані вміння і навички з теми на певному рівні
10		Тематичне оцінювання
	25	Тема 2. Основні класи неорганічних сполук
11		Оксиди, їх склад, назви.	Учень: описує поширеність представників оксидів у природі; називає оксиди  за сучасною науковою українською номенклатурою; наводить приклади основних і кислотних оксидів; складає формули оксидів; встановлює генетичний зв’язок між простими і складними речовинами;
12		Кислоти,їх склад, назви.	Учень: описує поширеність представників кислот  у природі; називає  кислоти за сучасною науковою українською номенклатурою; наводить приклади оксигеновмісних  і безоксигенових, одно-, дво-, триосновних кислот; складає формули кислот;
13		Солі (середні), їх склад, назви.	Учень: описує поширеність представників солей у природі; називає солі за сучасною науковою українською номенклатурою; наводить приклади  солей; складає формули солей;
14		Основи, їх склад, назви.	Учень: описує поширеність представників основ  у природі; називає  основи за сучасною науковою українською номенклатурою; наводить приклади розчинних і нерозчинних основ; складає формули основ;
15		Фізичні та хімічні властивості оксидів: взаємодія з водою, кислотами, лугами іншими оксидами. Класифiкація оксидів.	Учень: характеризує фізичні та хімічні властивості оксидів; складає відповідні рівняння реакцій;
16		Оксиди в природі. Використання оксидів.	Учень: обґрунтовує залежність між складом, властивостями та застосуванням оксидів;
17 18		Розрахунки за хімічними рівняннями маси, об’єму, кількості речовини реагентів та продуктів реакцій.	Учень: обчислює за рівняннями хiмічних реакцій масу, кількість речовини та об’єм газу (н. у.) за відомою масою, кількістю речовини одного з реагентів чи продуктів реакції;
19 20		Фізичні та хімічні властивості кислот: дія на індикатори, взаємодія з металами, основними оксидами та основами, солями. Класифiкація кислот. Поняття про ряд активності металів. Реакції заміщення й обміну. Заходи безпеки під час роботи з кислотами.	Учень: називає деякі індикатори; характеризує фізичні та хімічні властивості кислот; складає відповідні рівняння реакцій; розпізнає дослідним шляхом кислоти і луги за допомогою індикаторів; прогнозує перебіг хімічних реакцій солей та кислот з металами, використовуючи ряд активності; дотримується запобіжних заходів під час роботи з кислотами.
21		Використання кислот. Розв’язування розрахункових задач.	Учень: обґрунтовує залежність між складом, властивостями та застосуванням кислот;
22		Контроль знань з теми «Оксиди. Кислоти»
23		Фізичні властивості основ. Класифікація основ. Хімічні властивості лугів: дія на індикатори, взаємодія з кислотами, кислотними оксидами, солями. Реакція нейтралізації.	Учень: характеризує фізичні та хімічні властивості основ; складає відповідні рівняння реакцій; розпізнає дослідним шляхом  луги за допомогою індикаторів; дотримується запобіжних заходів під час роботи з лугами.
24		Розкладання нерозчинних основ під час нагрiвання. Заходи безпеки під час роботи з лугами. Використання основ.	Учень: обґрунтовує залежність між складом, властивостями та застосуванням основ;
25		Поняття про амфотерні гідроксиди.
26		Фізичні та хімічні властивості середніх солей: взаємодія з металами, кислотами, лугами, іншими солями.	Учень: характеризує фізичні та хімічні властивості солей; складає відповідні рівняння реакцій;
27		Поширення солей у природі та їхнє практичне значення.	Учень: пояснює поширення солей у природі; обґрунтовує практичне значення солей у сільському господарстві, техніці, медицині, побуті, промисловості.
28		Розв’язування розрахункових задач.	Учень: має сформовані вміння і навички з теми на певному рівні
29		Практична робота № 1 Дослідження властивостей основних класів неорганічних сполук.	Учень: знає властивості основних класів неорганічних сполук; проводить досліди з дотриманням правил техніки безпеки; формулює висновки; складає план експерименту, проводить його, робить висновки;
30 31		Генетичні зв’язки між класами неорганічних сполук.	Учень: встановлює генетичний зв’язок між простими і складними речовинами, класами неорганічних сполук;
32		Загальні способи добування оксидів, кислот, основ, солей.	Учень: знає способи добування оксидів, кислот, основ, солей; складає рівняння відповідних реакцій
33		Значення експериментального методу в хімії.	Учень: висловлює судження про значення хімічного експерименту як джерела знань, про вплив речовин на навколишнє середовище і здоров’я людини; складає план експерименту, проводить його, робить висновки;
34		Практична робота № 2 Розв’язування експериментальних задач.	Учень: розв’язує експериментальні задачі;
35		Узагальнюючий урок з теми «Основні класи неорганічних сполук»	Учень: знає фізичні і хімічні властивості представників основних класів неорганічних сполук; уміє розв’язувати розрахункові задачі
36		Тематичне оцінювання
	15	Тема 3. Періодичний закон і перiодична система хiмічних елементів Д. І. Менделєєва. Будова атома
37		Історичні відомості про спроби класифiкації хiмічних елементів. Поняття про лужні, інертні елементи, галогени.	Учень: характеризує сутність прийому класифікації та його роль у науці; наводить приклади лужних, інертних елементів, галогенів;
38		Періодичний закон та періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва.	Учень: формулює визначення періодичного закону; описує структуру періодичної системи; характеризує сутність закону як форми вираження наукових знань про природу; обґрунтовує фізичну суть періодичного закону;
39		Будова атома: ядро і електронна оболонка.  Склад атомних ядер (протони і нейтрони). Протонне число. Нуклонне число.	Учень: характеризує будову атомів формулює визначення періодичного закону;
40		Сучасне формулювання періодичного закону. Ізотопи (стабільні та радіоактивні).	Учень: наводить приклади стабільних та радіоактивних нуклідів; усвідомлює значення та небезпеку радіонуклідів.
41 42		Будова електронних оболонок атомів хiмічних елементів. Поняття про радіус атома. Стан електронів у атомі. Енергетичні рівні та підрівнів. Структура періодичної системи.	Учень: характеризує стан електронів у атомах; будову атомів (№ 1—20) і розподіл електронів у них; складає електронні та графічні електронні формули атомів;
43		Взаємозв’язок між розмiщенням елементів у перiодичній системі та властивостями хімічних елементів, простих речовин, сполук елементів з Гідрогеном та Оксигеном.	Учень: пояснює закономірності періодичної системи, залежність властивостей елементів та їхніх сполук від електронної структури атомів;
44 45		Характеристика хiмічних елементів малих періодів за їх місцем у періодичній системі та будовою атома.	Учень: характеризує  елемент за його положенням у періодичній системі; аналізує інформацію, закладену в періодичній системі, та використовує її для характеристики хiмічного елемента;
46		Значення періодичного закону. Життя і наукова дiяльність Д. І. Менделєєва.	Учень: оцінює значення  періодичного закону;
47 48		Розв’язування здач	Учень: розв’язує задачі і вправи з використанням знань про будову періодичної системи хімічних елементів
49		Узагальнюючий урок з теми «Періодичний закон і перiодична система хiмічних елементів Д. І. Менделєєва. Будова атома	Учень: показує максимальні знання з теми
50		Тематичне оцінювання
	10	Тема 4. Хімічний зв’язок і будова речовини
51		Електронна природа хiмічного зв’язку. Поняття про електронегативність елементів.	Учень: обґрунтовує електронну природу хімічних зв’язків;
52		Йонний зв’язок.	Учень: пояснює утворення йонного,  зв’язку; наводить приклади сполук із  йонним хімічним зв’язком; характеризує особливості  йонного зв’язку;
53		Ковалентний зв’язок, його види — полярний і неполярний. Утворення ковалентного неполярного зв’язку.	Учень: пояснює утворення ковалентного неполярного, зв’язку; наводить приклади сполук із ковалентним неполярним хімічним зв’язком; характеризує особливості ковалентного та зв’язку;
54 55		Утворення ковалентного полярного зв’язку. Електронні формули молекул речовин.	Учень: пояснює утворення ковалентного полярного зв’язку; наводить приклади сполук із ковалентним полярним хімічним зв’язком; визначає  вид хімічного зв’язку в типових випадках;
56		Кристалічні ґратки. Атомні, молекулярні та йонні кристали. Залежність фiзичних властивостей речовин від типів кристалічних ґраток.	Учень: прогнозує властивості речовин залежно від виду хімічного зв’язку і типу кристалічної ґратки.
57		Ступінь окиснення. Визначення ступеня окиснення атома елемента за хімічною формулою сполуки.	Учень: визначає ступені окиснення атомів елементів у сполуках за їх формулами;
58		Складання формули сполуки за відомими ступенями окиснення атомів елементів.	Учень: складає бінарні формули речовин за ступенями окиснення атомів елементів; використовує поняття електронегативності при складанні хiмічних формул;
59		Тренувальні вправи	Учень: визначає ступені окиснення атомів елементів у сполуках за їх формулами, вид хімічного звязку
60		Узагальнення знань з теми	Учень: визначає ступені окиснення атомів елементів у сполуках за їх формулами;
61		Тематичне оцінювання
62 63		Корекція знань учнів з теми	Учень: коригує знання з теми
64- 66		Повторення навчального матеріалу за 8 клас
67-69		Екскурсія
70		Підсумковий урок