Планування уроків з хімії у 9 клас

                                                 (2 год. на тиждень)

№ з    п	К-ть годин	Зміст навчального матеріалу	Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів	Дата
	2	Повторення основних питань курсу хімії 8 класу
1		Склад і властивості основних класів неорганічних сполук.
2		Хімічний зв’язок і будова речовин.
	15	Тема 1. Розчини
3		Вода як розчинник. Будова молекули води, поняття про водневий зв’язок.	Учень: пояснює суть процесів утворення водневого зв’язку;
4		Властивості води	Учень: пояснює властивості води, записує рівняння хімічних реакцій
5		Поняття про кристалогідрати.	Учень: наводить приклади кристалогідратів;
6		Значення розчинів у природі та житті людини. Поняття про дисперсні системи, колоїдні та істинні розчини. Розчин і його компоненти: розчинник, розчинена речовина.	Учень: наводить приклади колоїдних та істинних розчинів, суспензій, емульсій; розрізняє компоненти розчину; обґрунтовує значення розчинів у природі та житті людини;
7		Розчинність, її залежність від різних чинників. Насичені й ненасичені розчини. Теплові явища, що супроводжують розчинення речовин. Фізико-хiмічна суть процесу розчинення.	Учень: розрізняє  насичені й ненасичені розчини, катіони й аніони; пояснює суть процесів розчинення та вплив різних чинників на розчинення;
8		Кількісний склад розчину. Масова частка розчиненої речовини. Виготовлення розчину.	Учень: обчислює масову частку і масу розчиненої речовини в розчині; виготовляє розчини з певною масовою часткою розчиненої речовини.
9		Практичні роботи № 1 Приготування розчину солі з певною масовою часткою розчиненої речовини.	Учень: виготовляє розчини з певною масовою часткою розчиненої речовини.
10		Обчислення масової частки і маси розчиненої речовини в розчині.	Учень: обчислює масову частку і масу розчиненої речовини в розчині;
11		Електроліти та неелектроліти.	Учень: наводить приклади електролітів і неелектролітів; встановлює відмінність між електролітами й неелектролітами;
12		Електролітична дисоціація. Електролітична дисоціація кислот, основ, солей у водних розчинах.	Учень: пояснює суть процесів електролiтичної дисоціації; складає рівняння електролітичної дисоціації лугів, кислот, солей;
13		Ступінь дисоціації. Сильні й слабкі електроліти.	Учень: наводить приклади сильних і слабких електролітів; встановлює відмінність між сильними і слабкими електролітами;
14		Реакції обміну між розчинами електролітів, умови їх перебігу. Йонні рівняння.	Учень: складає рівняння реакцій обміну в повній та скороченій йонній формах;
15		Практична робота №  2 Реакції йонного обміну в розчинах електролітів.	Учень: проводить на практиці реакції йонного обміну в розчинах електролітів; складає рівняння реакцій обміну в повній та скороченій йонній формах;
16		Практична робота №  3 Розв’язування експериментальних задач.	Учень: розв’язує практично  експериментальні задачі.
17		Тематичне оцінювання
	9	Тема 2. Хімічні реакції
18		Класифікація хімічних реакцій за різними ознаками.	Учень: наводить приклади основних типів хімічних реакцій; розрізняє реакції сполучення, замiщення, обміну, розкладу; окисно-відновні реакції та реакції без змiни ступеня окиснення; екзо- та ендотермічні, оборотні й необоротні реакції; класифікує реакції за різними ознаками;
19		Окисно-відновні реакції, їхнє значення. Процеси окиснення, відновлення, окисники, відновники.	Учень: характеризує процеси окиснення та відновлення;
20 21		Складання рівнянь найпростіших окисно-відновних реакцій, добір коефiцієнтів.	Учень: складає рівняння нескладних окисно-відновних реакцій на основі електронного балансу;
22		Тепловий ефект реакції. Екзотермічні та ендотермічні реакції.	Учень: складає термохімічні рівняння;
23		Швидкість хімічної реакції, залежність швидкості реакції від різних чинників.	Учень: робить висновки про вплив різних чинників на швидкість хімічних реакцій;
24		Підсумково-узагальнюючий урок	Учень: наводить приклади основних типів хімічних реакцій; класифікує реакції за різними ознаками; оцінює значення реакцій різних типів. оцінює значення реакцій різних типів.
25		Тематичне оцінювання
	30	Тема 3. Найважливіші органічні сполуки
26		Спільні й відмінні ознаки органічних і неорганічних сполук. Особливості будови атома Карбону в основному і збудженому станах. Утворення ковалентних зв’язків між атомами Карбону.	Учень: називає елементи-органогени, найважливіші органічні сполуки; порівнює органічні та неорганічні сполуки;
27		Метан. Молекулярна, електронна і структурна формули метану, поширення у природі.	Учень: складає молекулярні, електронні та структурні формули метану; характеризує склад, структуру, фізичні та хiмічні властивості метану;
28		Гомологи метану. Молекулярні та структурні формули, назви. Моделі молекул. Значення моделювання в хімії.	Учень: називає перші 10 членів гомологічного ряду метану, загальну формулу цього ряду; складає молекулярні, електронні та структурні формули гомологів метану;
29		Фізичні властивості гомологів метану.	Учень: характеризує фізичні властивості гомологів метану;
30		Етилен його молекулярні, електронні та структурні формули, фiзичні та хімічні властивості.	Учень: складає молекулярні, електронні та структурні формули етилену; характеризує склад, структуру, фізичні та хiмічні властивості етилену; ілюструє властивості речовин рівняннями хімічних реакцій;
31		Поняття про полімери на прикладі поліетилену. Застосування поліетилену.	Учень: складає молекулярні, електронні та структурні формули поліетилену; ілюструє властивості речовин рівняннями хімічних реакцій;
32		Ацетилен. Молекулярні, електронні та структурні формули, фiзичні та хімічні властивості.	Учень: складає молекулярні, електронні та структурні формули ацетилену; характеризує склад, структуру, фізичні та хiмічні властивості ацетилену; ілюструє властивості речовин рівняннями хімічних реакцій;
33 34		Відношення об’ємів газів у хімічних реакціях. Обчислення об’ємних відношень газів за хімічними рівняннями.	Учень: розв’язує розрахункові задачі вивчених типів на прикладі органічних сполук;
35		Метанол, етанол їхні молекулярні, електронні та структурні формули, фізичні властивості. Функціональна гідроксильна група. Хімічні властивості: повне окиснення, взаємодія з натрієм. Застосування метанолу, етанолу. Отруйність спиртів, їх згубна дія на організм людини.	Учень: називає  функціональну гідроксильну групу; складає молекулярні та структурні формули метанолу, етанолу; характеризує склад, структуру, фізичні та хiмічні властивості метанолу, етанолу; ілюструє властивості речовин рівняннями хімічних реакцій;
36		Гліцерин.	Учень: складає  молекулярні та структурні формули гліцерину; ілюструє властивості речовин рівняннями хімічних реакцій;
37		Карбонові кислоти.	Учень: називає функціональну карбоксильну групу ;
38		Оцтова кислота, її молекулярна та структурна формули, фізичні властивості. Функціональна карбоксильна група. Хімічні властивості: електролiтична дисоціація, взаємодія з індикаторами, металами, лугами, солями, спиртами. Застосування оцтової кислоти.	Учень: характеризує склад, структуру, фізичні та хiмічні власті  оцтової кислоти; ілюструє властивості речовин рівняннями хімічних реакцій;
39		Практична робота № 4 Властивості оцтової кислоти.	Учень: здійснює практично реакції, що характеризують хімічні властивості оцтової кислоти;
40		Жири. Склад жирів, їх утворення. Гідроліз та гідрування жирів. Жири у природі. Біологічна роль жирів.	Учень: складає молекулярні та структурні формули тристеарину; характеризує склад, структуру, фізичні та хiмічні властивості жирів; ілюструє властивості речовин рівняннями хімічних реакцій;
41		Вуглеводи. Глюкоза.Молекулярна формула, поширення в природі.	Учень: складає молекулярну формулу глюкози; характеризує склад, структуру, фізичні та хiмічні властивості вуглеводів; ілюструє властивості речовин рівняннями хімічних реакцій;
42		Вуглеводи. Сахароза.  Загальна схема виробництва цукру.	Учень: складає молекулярну формулу сахарози;
43		Крохмаль, целюлоза. Полiмерна будова крохмалю й целюлози. Реакції їх гідролізу. Застосування вуглеводів, їхня біологічна роль.	Учень: складає молекулярну формулу крохмалю, целюлози; ілюструє властивості речовин рівняннями хімічних реакцій;
44		Практична робота № 5  Розв’язування експериментальних задач.	Учень: визначає дослідним шляхом вуглеводні, гліцерин, оцтову кислоту, глюкозу, крохмаль, білки (кольорові реакції); ілюструє властивості речовин рівняннями хімічних реакцій; дотримується правил безпечного поводження з продуктами органічної хімії.
45		Розв’язування розрахункових задач	Учень: розв’язує розрахункові задачі вивчених типів на прикладі органічних сполук;
46		Підсумково-узагальнюючий урок	Учень: встановлює причиново-наслідкові зв’язки між складом, будовою, властивостями та біологічними функціями і застосуванням органічних речовин; обґрунтовує застосування органічних речовин їхнiми властивостями, роль органічних сполук у живому організмі; згубну дію алкоголю на здоров’я; вплив продуктів синтетичної хiмії на навколишнє середовище при їх неправильному використанні; висловлює судження  щодо значення органічних речовин у суспільному господарстві, побуті, охороні здоров’я тощо;
47		Тематичне оцінювання
48		Аміни. Метиламін.	Учень: характеризує склад, будову та властивості метиламіну;
49		Амінооцтова кислота, її молекулярна та структурна формули, фізичні властивості. Функціональні амiно- та карбоксильна групи. Амфотерні властивості, утворення пептидів.	Учень: характеризує склад, структуру, фізичні та хiмічні властивості амінооцтової кислоти;
50 51		Білки: склад і будова. Гідроліз, денатурація, кольорові реакції білків. Біологічна роль амінокислот і білків.	Учень: характеризує склад, структуру, фізичні та хiмічні властивості білків, первинну, вторинну, третинну й четвертинну структуру білків, моделювання як метод хімічної науки;
52		Нуклеїнові кислоти: склад і будова (у загальному вигляді). Біологічна роль нуклеїнових кислот.	Учень: характеризує склад, структуру, фізичні та хiмічні властивості нуклеїнових кислот;
53		Фізіологічно активні речовини	Учень: характеризує склад, структуру, фізичні та хiмічні властивості та застосування фізіологічно активних речовин;
		Тема 4. Узагальнення знань з хімії
54		Місце хімії серед наук про природу	Учень: називає імена видатних вітчизняних і зарубіжних учених-хіміків;
55		Роль хімічних знань у пізнанні природи.	Учень: називає найважливіші хімічні виробництва в Україні;
56		Значення хімічних процесів у природі.	Учень: характеризує хімічну суть і значення процесів горіння, дихання, фотосинтезу; оцінює вплив хімічних сполук на довкілля; встановлює зв’язок між фізичними, хімічними та біологічними явищами;
57		Роль хімії в житті суспільства.	Учень: оцінює роль хімічних знань у пізнанні природи, в суспільному виробництві та як складової загальної культури людини.
58		Хімія і прогрес людства.	Учень: оцінює роль хімічних знань у пізнанні природи та прогресі людства.
59-69		Повторення навчального матеріалу за курс 9 класу
70		Підсумковий урок