Розвиток пам'яті
Психолог Бетсі Сперроу (Betsy Sparrow) у 2011 р. дослідила, що пам’ять сучасних людей значно слабша, ніж пам’ять їхніх предків. Причиною вважають атрофію. Цим страшним терміном у медицині називають відмирання органу – зменшення його розмірів, функціональності, дієздатності. Виникає атрофія не обов’язково через те, що орган хворий, іноді ним просто працюють менше за норму.Спробуйте посидіти місяць удома, переходячи лише з кімнати, де цілодобово працює телевізор, до холодильника на кухні і ви дізнаєтесь, що таке атрофія не лише із книг чи статей. Лише місяць! Хоча є люди в яких атрофія може починатись через два тижні такого режиму. Спробуйте і відчуєте з якою неохотою ваше тіло підніматиме себе без ліфта на четвертий поверх!
Атрофія пам’яті починається, напевно, з того моменту, коли ми вирішуємо, що дещо можна й не запам’ятовувати. Номери телефонів, дати, події, обличчя, голоси, терміни, закони, правила – цілий масив інформації, яку ми справді можемо не залишати в своїй пам’яті, бо маємо легкий доступ до її носіїв.
Щоб розвинути пам’ять, потрібно писати щоденник десяти днів.
1. Протягом десяти днів у щоденнику (блокноті, зошиті, на аркуші паперу) щовечора записуєте події минулого дня. Наступного ранку перечитуєте попередні записи. Описувати день потрібно якомога детальніше, згадуючи не лише ключові події та персони, а й те, що зазвичай вважаєте другорядним. Рекомендую у кожному записі описувати якою була погода. Отже ви десять разів згадували, коли записували інформацію ввечері та ще десять разів, коли щоранку перечитували останній запис. Ось ви почали згадувати часто і систематично.
2. Ускладнюєте завдання! Після десяти днів записування у щоденник треба внести ще десяток записів. Але тепер ви вносите один запис за два дні, тобто описуєте події через день. Якщо ви записуєте сьогодні ввечері, то згадаєте події і вчорашнього дня. Не забувайте щоранку перечитувати останній запис! Це означає, що вранці ви згадаєте те, що було вчора і сьогодні, а післязавтра згадаєте те саме, перечитавши запис у щоденнику. В такому режимі має минути двадцять днів (тобто десять записів).
3. Ще більш ускладнюєте завдання! Тепер в щоденнику записуєте події трьох останніх днів. Це означає, що ви повинні записати події, що трапилися передучора, вчора і сьогодні. А щоранку протягом трьох наступних днів перечитуєте свій останній запис. Не забувайте це робити щоранку. За тридцять днів у щоденнику буде ще десять записів. Отже, ви десять разів згадували, коли записували, і тридцять разів згадували, коли перечитували.
4. Піднімаємося на вищий рівень! Робимо десять записів за сорок днів. Один запис – це спогади останніх чотирьох днів.
5. Далі робимо один запис за п’ять днів, тобто у вашому щоденнику має з’явитись десять записів цього типу.
6. Один запис за шість днів, тобто десять записів за шістдесят днів.
7. Один запис за сім днів. На це витрачаємо сімдесят календарних днів.
8. Один запис за вісім днів. Хто відгадає, скільки записів повинно з’явитись у щоденнику? Правильно! Десять!
9. Протягом дев’яноста днів пишемо в щоденнику десять записів. Один запис – це згадування дев’яти останніх днів.
10. Найвищий рівень! На останньому етапі за десять днів робимо лише один запис, де згадуємо десятиденний період й вносимо у щоденник десять таких записів. Вони уже не будуть дуже детальними, бо що довший період згадування, то ймовірніше, що кожен день ви описуватимете лише ключовими фразами. Не забувайте, що дуже важливо перечитувати щоранку останній запис!
Коли ви пройдете увесь цей шлях, для вас не становитиме проблеми згадати події передостанньої середи квітня 2012 р. або точно назвати людей, з якими ви спілкувались двадцять днів тому. Ваше згадування стане рефлекторним, таким, що не вимагатиме від вас великих зусиль. 

                                                                                  
Як готуватися до іспиту або здачі проекту?
1. Складіть розпорядок дня, на основі звичного для вас режиму. Обов'язково включіть у нього дня такі пункти як:
- час пробудження і відходу до сну
- час прийому їжі (4-5 разів на день малими порціями)
- час для занять з підготовки до іспиту
- час для прогулянки на свіжому повітрі
- час для занять фізичною культурою
Виділіть трохи часу для відпочинку і заняття улюбленою справою. Ви ж не можете постійно мучити себе навчанням, та й ваш мозок не скаже за це "спасибі".
Напишіть/накресліть/надрукуйте його на аркуші паперу, повісьте на видному місці і намагайтеся максимально чітко його дотримуватися.
2.Не забувайте висипатися. Студенти часто помиляються, коли не сплять кілька ночей поспіль. Але це величезна помилка. Мозок повинен відпочивати. І не тільки тоді, коли ви здали всі дедлайни.
3.Правильно харчуйтеся. Їжа повинна бути різноманітною. Не переїдайте. Вживайте більше овочів і фруктів. Пам'ятайте про продукти які покращують пам'ять - горіхи в цьому чудові. Тіште себе улюбленими стравами зараз, як ніколи.
4.Займайтеся спортом:
- між навчальними заняттями обов'язково робіть невеликі перерви на легку розминку. Тому що організм продуктивніший, коли ви час від часу змінюєте рід занять. Ідеально, якщо це буде чергування розумової та фізичної праці.
- виконуйте дихальні вправи. Спробуйте медитацію.
5.Цілеспрямовано готуйтеся до іспиту, бо результати не приходять самі по собі.
- розробіть чітку структуру і графік занять і дотримуйтеся їх.
- приділяйте особливу увагу темам, у яких ви погано орієнтуєтесь, знаходите прогалини у своїх знаннях, поетапно заповнюйте їх, вбудовуйте нову інформацію в систему своїх знань і уявлень.
- робіть наголос на розуміння матеріалу, а не на його запам'ятовуванні.
- тренуйтеся, виконуючи тести і завдання аналогічні екзаменаційним.
6. Будьте певними в собі та своїх можливостях. І не забувайте: головний іспит у вашому житті - це той, коли ви вже в літньому віці самі ставите собі бал за те, як прожили життя, як багато встигли, скільки книг прочитали, кому допомогли, скільки країн відвідали, чи здійснили свої мрії. До нього треба готуватися довго й наполегливо. Всі інші можна перескласти.